Ти мов зоря, ти виткана росою,
Ти вічна у космічній тій красі,
Я буду милуватися тобою,
Писати гарні вірші і пісні.
В тобі палає молодий вогонь,
В очах бринить блакитно-сірий лід,
Всі будуть пити із твоїх долонь,
І припадати до твоїх колін.
А я б заплів в косу твою схід сонця,
Далеко б в гори від очей уніс ,
Зірки ловив і клав тобі в долоньці,
І до небес, любов моя, возніс…
Та час іде, минають дні і ночі,
Ти дивишся в безмежне своє небо,
Що бачать там блакитно-сірі очі,
В яких солодкий рай та тяжке пекло?
Свидетельство о публикации №111040809176
Владимир Иванович Гордиенко 19.04.2011 01:06 Заявить о нарушении