Можливо, у туманi ясною зiркою ти станеш знов менi
"Та крила вже опущені давно.
Піднятись в небо вже не маю сили.
І як там далі буде – все одно.
Змуруй мені із суму домовину,
Встели туманом, клаптями жалю…
Я пропаду, я зникну неодмінно
Та наостанок я скажу - люблю…" Наталка Чуб
І я тебе шукав
щосили...
Про губи ...
очі твої мріяв...
день і ніч.
Та ти пішла...
нічого не зробила...
Щоб те кохання
в серці...
розпалить.
А ти пішла...
і більше не з'являлась...
Мене забула...
зовсім...
назавжди.
Чекаю все ...
Можливо, у тумані...
Ясною зіркою...
ти станеш знов мені.
Свидетельство о публикации №111040807240