Отчий дом. Из Татьяны Ященко

                http://www.stihi.ru/2011/04/07/414
                ---------------------------------------
                перевод с укр. из Татьяны Ященко



Край мой, что снится, позволь повиниться:
Я приезжаю так редко, на мало…
Сердца частица - где аист гнездится
В тихих дубравах… от слёз нынче тало…

Маму хочу я увидеть и тата*,
В милых глазах – их любовь всеблагую…
Крепко обнять бы сестричку и брата
И задержаться… минуту-другую…

Помню я детство своё золотое,
Что занавесило мой окоём…
То, что нам кажется проще простого,
Я возвеличила в сердце своём.

Где б ни была я, но матушки слово,
Очи отцовы – со мною всегда.
Вместе с зарёй предрассветною снова
Домик встаёт мой – в вишнёвых садах…


* - отца(укр.)
Фото из Интернета


Оригинал:

Рідна домівко, яка ж ти далека...
Їжджу до тебе я рідко й на мало.
Серця частинко, діброва й лелеки,
Сум за тобою "вбиває" помалу.

Хочу побачити маму та тата,
В очі ласкаві до них зазирнути;
І обійняти сестричку та брата..
Зайву хвилину із ними побути.

Я пам'ятаю й дрібниці від того,
Що залишилось в дитинстві моїм.
Те,що здається простіше-простого,
Я возвеличую в серці своїм.

Де б не була я,  а матінки слово
Й батькові очі зі мною завжди.
Завжди зі мною зоря світанкова,
Хата маленька й вишневі сади..