Рiдна домiвка

            І      
Рідна домівко,яка ж ти далека...
Їжджу до тебе я рідко й на мало.
Серця частинко,діброва й лелеки,
Сум за тобою "вбиває" помалу.

Хочу побачити маму та тата,
В очі ласкаві до них зазирнути;
І обійняти сестричку та брата..
Зайву хвилину із ними побути.

Я пам'ятаю й дрібниці від того,
Що залишилось в дитинстві моїм.
Те,що здається простіше-простого,
Я возвеличую в серці своїм.

Де б не була я,матінки слово,
Й батькові очі зі мною завжди.
Завжди зі мною зоря світанкова,
Хата маленька й вишневі сади..

            ІІ
Рідна домівко,яка ж ти близька.
В серці моєму жива,не вмираєш.
Вірна тобі я,як меду бджола,
Справжню любов ти від мене пізнаєш.

Люди,яких я люблю й пам'ятаю,
Ті,що для мене дорожчі за все,
Завжди на мене у хаті чекають
І пам'ятають про мене усе.

Посмішка кожна і влучнеє слово
Душу проймають,до сліз доведуть.
Дружня порада й зоря світанкова
В світле майбутнє мене поведуть.

         


Перевод на рус.язык:
http://www.stihi.ru/2011/04/08/5276