хочу души и тела, чтоб я в тебе,
а ты летела в нирване
и пульсировать весной.
построим летом новый дом,
- не ной,
прикажет душевной ране
спозаранку дождь,
наклеиваю марку на письмо
и отпраляю. ну что ж,
во снах летать,
расставить точки все над i
метание той тени - лениво отражаясь
в зеркале победно,
живу ни худо бедно.
стремление в намерении быть,
все маски снять, глупцом ли слыть -
прозреть не так то просто.
на свадьбах у природы тосты
поют мне ночью птицы,
интерпритации синицы.
в медитациях картинок
меняется в окне иллюзия,
открыв пространство в никуда
и по ступеням, толерантно
мне чакры скажут - да.
формирование среды
той обитания,
понять, где ты,
метание в желании ума,
подскажет мне весна-кума
осознанную цель, решимость
стремиться...
знаю, милая, тобой мне не напиться.
Письмо
© Copyright: Тот Который Любит Дождь, 2011
Свидетельство о публикации №111040506375
Свидетельство о публикации №111040506375
Рецензии
а як весна минула
скільки там того літа
лету перепливеш
дім аж на хмарку сперся
вікна повні ілюзій
дощик дашок прополоще
а на сходинках сонце
пише листа на вербовім листочку
скільки там слів помістилось
не ставте крапку над і
крізь соломинку буднів
питимеш
суміш всіляких самообманів
просто коктейль кольоровий
а й справді це півнячий хвіст
любий
не пий із мого слідочка
притрушеного вербовим листочком
гірко ж
Василина Иванина 03.09.2011 00:12 • Заявить о нарушении
скільки там того літа
лету перепливеш
дім аж на хмарку сперся
вікна повні ілюзій
дощик дашок прополоще
а на сходинках сонце
пише листа на вербовім листочку
скільки там слів помістилось
не ставте крапку над і
крізь соломинку буднів
питимеш
суміш всіляких самообманів
просто коктейль кольоровий
а й справді це півнячий хвіст
любий
не пий із мого слідочка
притрушеного вербовим листочком
гірко ж
Василина Иванина 03.09.2011 00:12 • Заявить о нарушении