Пророцтво про весняних прибульцiв
Виходить ліс з анабіозу.
Горить трава на схилах, кремній
Вогонь куштує. Голомозі
Стоять берези, ждуть скафандри.
Сигнал до Кастора шлють сосни.
І річка звивистим меандром
Тече у розвідку. В окопи
Сховалось поле і накрилось
Стерні сухої маскхалатом.
Периметр висадки прикрито.
Тож опір марний. Бо гармати
Весни смарагдами бабахнуть -
Кохання вірус людство скосить.
Спасуться двоє – я і Бахус.
У нас є схрон і ліки-роси…
2011
Пи.Си. Навіяно в квітневих мандрах.
Свидетельство о публикации №111040409515