The eternal city of Lviv
Перед фотокамерою -
старий Львiв:
люди i каменi.
Львiв стоїть вiками.
Ми в ньому подорожнi:
на хвилинку показуємось
i сходимо в гроб.
Жебраки i мiщани,
парки i казiно,
чоловiки i жiнки -
їх на мить зупинено.
Їздять по вулицях
трамваї i карети.
Минулий Львiв
виглядає кокетливо.
Кокетливо i сумно,
бо, приголомшений часОм,
вiн лежить пiд прокляттям,
колонiя землян.
I як часто зустрiнемо
храм i келiї,
десь над рiкою -
образ спасiння.
Образ воскресiння
i образ оновлення -
новИй Львiв
пробудженоi людини.
Як всi цi костели
стоять урочисто!
Кожний монастир -
прихисток iстини.
В ньому люди наближались
до раю втраченого.
А конi бiжать
i каретно бачаться.
Засоби клопотiв
розвiсили реклами.
Є вихiд iз зла,
i вiн саме там,
в келiях над рiкою,
бiля храму.
У фотографiї закованi
спрагненi правди.
Спрагненi вiповiдi
на свої пошуки
знаходять вiчний Львiв,
спасаючий душу.
Таємний ключик,
вiдчиняючий Вiчнiсть -
це Христос учить
i Кракiв i Львiв.
1997 р.
Свидетельство о публикации №111040308503