Кентавр

Кентавр

Наче сон або смерть, я  проникну крізь двері і стіни,
Зашморг сліз, як мустангу ласо, перехопить гортань,-
Перед ложем твоїм упаду на чотири коліна,
Розірву собі груди, і те, що твоє в них, віддам.

Ледь повіки піднявши, побачиш одними білками,
Як в оранжевих далях клубочиться сяючий сніг,
І до тебе простягує серце – скривавлений камінь –
Пів'ява, напівсон, напівкінь і ледь-ледь чоловік.

Ти прокинешся вранці. Минеться жахітне сновиддя.
Ти повернешся знову до справ безнадійно живих.
І розкажеш комусь:  «Ну й наснилося. Як у Майн Ріда, -
Тільки вершник нормальний. В коня не було голови.»


Рецензии
Іване, це один з улюблених моїх віршів. Переклад російською настільки вдалий, що важко сказати де оригінал))) Хоча я знаю що було спочатку.Вам вітання від моєї дочки, Святослави. Вона дуже шанує Вашу творчість.

Валео Лученко   08.10.2011 15:45     Заявить о нарушении
Мушу Вас розчарувати, але це все-таки переклад з російської. Якщо бути точнішим, то аж через болгарську.
Заходив на сторінку до Вашої дочки. Гарні вірші пише. Видно, яблуко від яблуні... Щирі вітання їй від мене.
Моя дочка теж пише вірші, недавно видала збірку,десь має прислати.
Щиро,

Иван Андрощук   09.10.2011 15:09   Заявить о нарушении