Кентавр
Наче сон або смерть, я проникну крізь двері і стіни,
Зашморг сліз, як мустангу ласо, перехопить гортань,-
Перед ложем твоїм упаду на чотири коліна,
Розірву собі груди, і те, що твоє в них, віддам.
Ледь повіки піднявши, побачиш одними білками,
Як в оранжевих далях клубочиться сяючий сніг,
І до тебе простягує серце – скривавлений камінь –
Пів'ява, напівсон, напівкінь і ледь-ледь чоловік.
Ти прокинешся вранці. Минеться жахітне сновиддя.
Ти повернешся знову до справ безнадійно живих.
І розкажеш комусь: «Ну й наснилося. Як у Майн Ріда, -
Тільки вершник нормальний. В коня не було голови.»
Свидетельство о публикации №111040303207
Валео Лученко 08.10.2011 15:45 Заявить о нарушении
Заходив на сторінку до Вашої дочки. Гарні вірші пише. Видно, яблуко від яблуні... Щирі вітання їй від мене.
Моя дочка теж пише вірші, недавно видала збірку,десь має прислати.
Щиро,
Иван Андрощук 09.10.2011 15:09 Заявить о нарушении