Не печаль своi чудовi очi...

Не печаль свої чудові очі,
В них і так вже налилось вино,
Чом являєшся мені щоночі,
Якщо мав забути вже давно?

Я на мить не ворушу губами,
Щоби звуком не збудити слів.
Можна я побуду трохи з Вами
Тут навшпиньки коло Вас присів?

Чом така проймає мене туга,
Коли рясно квітнуть вже сади?
Ця весна  у мене,мабуть, друга,
Як душа розпочала цвісти.


Рецензии
Дашенька, очень напевно и с чувством написано. Счастья и любви!

Ирина Гоношилина   26.04.2011 04:35     Заявить о нарушении
Спасибо ,Ириша!Приятно ,что заглянули!
Тёплого весеннего настроения!

Дарья Савицкая-Кюри   27.04.2011 01:50   Заявить о нарушении