Я бачила як помирають друзі
В лікарні, вдома, в автомобілях.
Я знаю, що таке "бути не в дусі",
Ковтати горе, втрачати цілі.
Це важко-важко, образа зріє
На чорта, Бога, на долю, владу,
У грудях наче жхливі змії
Все згризли. Я не даю собі ради.
Проте я знаю: буває гірше,
коли між нами не шлях до раю,
Коли між нами не спокій-тиша,
А відмирання.
Це наче тіла гниє частина,
Як при цукровому діабеті,
І вже знесилена медицина,
І всі чекають твоєї смерті.
Ампутувати такого друга -
- Теж інвалідність, хоча незрима.
Та гнити разом таки наруга
Неприпустима.
как отмирают др
© Copyright: Александра Очман, 2011
Свидетельство о публикации №111040201512
Свидетельство о публикации №111040201512
Рецензии