Коли б я мав сказати правду,,,
Не про любов ,не про страждання,
Коли б я просто вимкнув розум ,,
І залишився нерухомим для людей ,
Коли б зірвались небеса і впали б на мое обличчя ,,
зоставивши кривавий слід,
Вони упали б не вершками і не парою на мене ,
а на завжди забрали б всю печаль,,,
Закрили б мутні й темні очі
неначе сонцем по ланам ,,,,
Коли б я мав сказати правду,,,,
та небеса тікають в даль,,
Мені йще довго-довго хоронити жаль,,,
Ті небеса впадуть колись,і розіб"ються як хрусталь,,,
***
© Copyright: Екатерина Сандуленко, 2011
Свидетельство о публикации №111040100553
Свидетельство о публикации №111040100553
Рецензии