Я цiлую твiй погляд, цiлую!
Я цiлую твiй погляд, цiлую!
Обережнi такi твоi дотики?!
Ось, смiливо твiй образ малюю.
Розумiешь, чекатиму, поки ти:
Серце свое розкриешь коханню.
Почуття у життi, як в останне....
Не остання ця зустрiч! – Я знаю.
Я засмучуюсь трохи й радiю:
Твоiм дотикам нiжним душi!
Ти розгледiв мене. – Розумiю!
Тож, вiдверто про все напиши!
То Природа, Життя! То – весна!
Розумiю: то е не навмисно….
Бачу я, що квiтучiсть рясна
Почуттiв! Цьому рада я, звiсно!
******* / 14.03.2011 р. /
Свидетельство о публикации №111040102006