Свят1 Цвяхи

                41  " Und er ergreift das Kind  ben der Hand/
                und sprach zu ihr: Thalita fumi/
                das ist verdolmetscht/Maegdlein/ ich sage dir/
                stehe auf. Und alsdass stund das Maegtlein auf
                und wandelte. Es war aber zwoelf Jahre alt"
                Evangelium S.Markus Cap.5.6 S.984


Твої я кучері трояндами квітчала,
Любила я і ти мене любив.
Любові тої здавалось мені.. мало.
Прости мене, я йду вже до кругів.

  Сижу тепер в пилюці придорожній
  Забута  Богом, як дитя старе.
  Піду вперед, навіть, якщо Господня
  Воля мене саму, як пилюгу зітре.

А Він вже поруч був, Він був рядом..
Я бачила вже Сяйво Те Живе.
Мій син, мій батьку, мій Іайре
Моли ж Його, хай доньку оживе..

  Його обличчя світліше, ніж ікони
  Готова я завжди за Ним ідти.
  Я замість Нього протягну свої долоні,
  Щоб в них Цвяхи Святі змогли забить.