Ми не байдужi до ласощiв ночi
Ми не байдужi до забуття днiв
Даремно- до зболi знайомi нам очi
Дарують жадання коштовних огнiв
До забуття, до невзможной нестями
До кроку шагiв у пiвнiчнiй далi
Все назавжди залишаеться з нами
У дикiй, безбожнiй, шаленiй кровi
Кохання i бiль, i шкода наодинцi
I свiтло в яскравiй, самотнiй ночi
Де тi нездiманнi, безпечнii крильца
Що не мушуть летiти без бою в життi?!
Я крила вздiйму,
Я залишу останню
Цю думку, цей шлях безнадiйноi гри
Я мушу летiти- можливо в останнэ
В цi кроки, в цей час даремний в життi...
Моэму приэмному- до нестями, до болi,
Залиш мене хвиля майбутнiх надiй
Я жити не мушу- не свiй я- чужий!
Стих на Украинском языке. Вiрш наУкрайiнськiй мовi
© Copyright: Бро Броговски, 2011
Свидетельство о публикации №111040101053
Свидетельство о публикации №111040101053
Рецензии