Перо, торкнися слів,
в них оживе душа
стокрилих павутинок з ‘і’,
задутих перших ‘ша’.
А вмієш – помовчи,
а ні – то розчорнильсь,
клади до уст – речитатив,
а під подушку – вись.
Як хочеш – розумій,
а можеш – не питай
за сонцем. По сумній сурмі –
лиш пам’ятна плита.
І в пам’яті оцій –
карбовані роки,
любов, амінь з кадил отців,
і кожне ‘на’ руки.
Попросиш – совість май,
а маєш – поділи
себе між небом і всіма,
а серце – на "коли".
Нехай приляже день
на янгола плечі.
Перо, перебіжися, де
ніхто не брав ключів.
30 Березня 2011
Перо торкнися слiв
© Copyright: Юрий Лазирко, 2011
Свидетельство о публикации №111033106726
Свидетельство о публикации №111033106726
Рецензии
Важко знайти ключа від дверей, які до тебе ніхто не відчиняв. Але в тім і сенс, до "сумної сурми"...
Юраську, як твій настрій буде вже "поарубним", зазирни на цю сторіночку - цікаво!
http://stihi.ru/avtor/nataliyagodun
Леся Романчук 03.07.2011 10:46 • Заявить о нарушении
Юраську, як твій настрій буде вже "поарубним", зазирни на цю сторіночку - цікаво!
http://stihi.ru/avtor/nataliyagodun
Леся Романчук 03.07.2011 10:46 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.