Прозрiння та спокута
на чужині як у труні !
Чумні,
які чумні й порожні дні
Проведені
на чужині...
Здаля
моя земля як немовля !
А я,
а я свою нудьгу по ній залляв...
Прокляв
себе і в мислях розстріляв !
В очах
завжди печаль і сам зачах !
Хоча
пручавсь, як розібравсь в речах...
Кричав
відчаю повний по ночах.
Життя
моє тепер все --- каяття !
Натяк,
бодай натяк на вороття б !
Знаття б,
що буде саме так,знаття б...
...Земля,
моя земля як немовля !
Мені
на чужині --- як у труні !
В очах
завжди печаль і сам зачах.
Життя
із каяттям без вороття...
********************
Свидетельство о публикации №111033101267
Зі смутком-чудовий вірш.З повагою.
Орехова Галина 19.04.2011 08:40 Заявить о нарушении