О, жалюгiднi бiднi
У воду роду тичемо кінці...
Невже хвилюють нас лише червінці,
Й набиті ними туго гаманці?!
Як лестить нам здаватися чужинцем,
На власній із покон віків землі ?
О,безоглядні нації злочинці !
О,перевертні рідної землі !
Ми вже сягнули байстрюків престижу,
І пролили розчулення сльозу.
А кат зарозумілий стовк нам спину,
І нагуцав , на пузо все ,грижу..
А так нам,дурням,певно вже і треба,
І ще сильніш в десятки,сотні раз...
Як недостойні рідного ми неба,
Тоді сміття і бруд достойні нас !!!
Свидетельство о публикации №111033101206