Стільки літ вже промайнуло,
Як пішов у безмежні світи.
Де б не був, а додому тягнуло,
Бо рідніше землі не найти.
Там проросло моє коріння.
Родина працювала на землі -
Ростили хліб і сіяли насіння
І клопоталися до першої зорі.
Давно родини вже не має,
І сиротою я живу.
Лиш пам'ять душу зігріває,
Як по землі своїй іду.
В селі земляки проживають.
Родин багатьох вже нема.
Пісень, як колись не співають,
Бо кожен тепер вижива.
Дорожче родини немає.
У кожного ціни свої.
Лише нас любов зігріває
І спогади живить мої.
Родина
© Copyright: Борис Мохонько, 2011
Свидетельство о публикации №111033005862
Свидетельство о публикации №111033005862
Рецензии