Її не шукайте вдома, бо дому її немає,
Як є, - то всерівно в нього зірвало давно дах,
Скромна, учтива дівчинка, нікому не докучає,
Та сьогодні вона навіжена і всіх посилає НАХ.
Вона не розкаже нікому і не напише у ЗМІ,
Що коїлось поза домом, не вчасі і «на коні»,
Круги малювала пальчиком не на віконному склі,
І плуга – орало тягнула, мліючи від кунілі…
Вмивалася аж над ранок й була цілковито голіська,
Ти ж віддчув усе зсерЕдини у її абрикосовім тілі,-
Вібрував децибелами голос і коліна тремтіли млісно,
Збочено- здебіліла, коли дев’ять футів під кілем.
Хотіла багато «entrance(ів)», а «exit», - хуj знає де?
Так трапляється в Summer city, от такі то енеки-бе…
Що було на дні, чи на споді, не забудеться, не мине,
Нетутешня, руда бестія, завше хоче, чомусь, тебе.
Одна не вдома. Зсередини
© Copyright: Фиолетта, 2011
Свидетельство о публикации №111033001145
Свидетельство о публикации №111033001145
Рецензии
Спасибо Ядвига! Спасибо Саша!
:)))
С улыбкой, Фиолетта.
Фиолетта 31.03.2011 01:00 Заявить о нарушении
:)))
С улыбкой, Фиолетта.
Фиолетта 31.03.2011 01:00 Заявить о нарушении