Наснилося дитинство

 НАСНИЛОСЯ ДИТИНСТВО

Сниться сіно
Коням та корові,
Чаплям сниться
Дутий в рясці став,
А мені в печі наснились дрова,
Бо я біля печі виростав.

Розпенехав поле
На два боки
В ліліях
Незайманий Ірпінь,
Той, що у дитинстві
Був глибокий,
Той, кого ховали верби в тінь.

Ну а ми малими козаками
Небо з верб
Торкали, ніби птах.
В сутінках
Ласкавий голос мами
Закликав вечерять
По хатах.

Виганяли вдосвіта худобу,
Випасали сірих гусенят
І клялися
У « любов до гробу»
До сусідсько-вуличних дівчат.

А вони рум’яні босоногі,
Як затягнуть
Пісню про рушник…
Забуваєш болі і тривоги,
Бо до тої пісні серцем звик.

І лунає пісня під горою,
А ми в цурки-палки на горі…
Знов наснилась мама молодою,
Знов в душі курличуть журавлі…

Розпенехав пам'ять
На два боки.
Мій Ірпінь, де лілії рясні.
І дитинства мавки синьоокі
Нас лоскочуть тільки у вісні.

                23.02.2011р.


                (День захисника Вітчизни)