МАМІ
Я вклонюся Вам в ноги прямо,
На коліна стану, розцілую руки…
О, моя сивоока мамо,
Обіймає Вас ніжно онука.
В сімдесяті – далекі тато
Потонув в неземній красоті
І привіз Вас до себе в хату
Із поліських лісів.
Шепотів…Та шепоче й досі:
«Ти єдина любов моя!..»
І бродили Ви берегом босі
Слухаючи солов’я…
Гріло сонце, тремтіли зливи
І блищало кохання в очах…
Молоді і такі щасливі
На Набережній в Княжичах…
Ви травневе, квітуче літо,
Моя мамо, несете роки…
На душі так тихо й привітно,
Що у мене щасливі батьки.
Я вклонюся Вам в ноги прямо,
На коліна стану, розцілую руки…
О, моя синьоока мамо,
Обіймає Вас ніжно онука.
Обіймає і щось шепоче,
Так «тихенько», аж дзвін у вусі,
Бо усім розказати хоче,
Як кортить її до бабусі…
7.02.2011р.
МАМ
© Copyright: Сергей Кононенко, 2011
Свидетельство о публикации №111032908535
Свидетельство о публикации №111032908535
Рецензии