Навіщо? я питаю у вас. Навіщо? питаю у себе
Навіщо? Кричу до стіни, малюю шпалери
Навіщо? Пишу олівцем на асфальті сирому
Навіщо шукати сенсу земного?
На що сподіватись? Та хто ж я така?
Життя було дане…навіщо?
Де ж клята мета подівалась буття?
І що се за думки? І що то за вірші?
Крива усмішка долі, а не людина…
Одна маленька фатальна помилка
І клац! Зламалась система устоїв
І зірки у чергу за щастям стоять
Пішло собі вдаль, потупило очі
Сказало – «прости, навіщо кричала?
Нащо заносила сни у підвали?
Нащо сподівалась? Хіба ж ти не знала?»
Добре там – де нас не буде, гарні ті – хто є не ми
Ми звичайні….Сірі люди
Побілівші від зими…
***
© Copyright: Оксана Талан, 2011
Свидетельство о публикации №111032906704
Свидетельство о публикации №111032906704
Рецензии