Солоний присмак на душі.
Душа - десь біля передсердя,
А там - і рідних, і чужих -
Зібралася аж повна черга.
"Немає прісної води" -
Я їм кажу, щоб не чекали.
Вони й розбіглись - хто куди,
І ні про що не запитали.
Я душу ніжно пригортаю,
І в губи пристрастно цілую.
Нехай солоність проникає,
Нехай пече собі у грудях.
Я знаю, що воно минеться,
Розчинеться у порожнечі.
А той, хто потім повернеться...
Чи зайде знов до мого серця?
29\33\2011
Солонiсть
© Copyright: Налина Вайнэ, 2011
Свидетельство о публикации №111032900581
Свидетельство о публикации №111032900581
Рецензии