Сонце, скажи чому, світло твоє не гріє?
Вітер скажи чому, так завіває сніг?
Де ти, коханий мій? І про кого ти мрієш?
Чому моя журба, поруч зі мною вже рік.
Тане моя свіча, зіркою серед ночі,
Гірко мені одної, і не зігріє він.
Де ти, коханий мій? Де твої ясні очі?
Чому не чую я, як ти заходиш в двір.
А на білому шляху тільки сніг і вітер,
А у чорному вікні ще горить свіча.
Тільки тане її світ, і погасне світло,
Так і тане з кожним днем і моя душа
Снігом укритий шлях, нібито небесним сріблом,
Серце моє тремтить, мов на вітру ковиль.
Милий, коханий мій, як вже стомилось тіло,
Без твоїх сильних рук, і без любові твоїй.
Встану у ранці я, мов почувши дихання,
Нібито почувши вдруг, як він заходить в дім.
Де ти, моя журба? Де ти, моє кохання?
Чому мою любов, знов замітає сніг.
Де ти, коханий м й?
© Copyright: Екимов Алексей, 2011
Свидетельство о публикации №111032900288
Свидетельство о публикации №111032900288
Рецензии