Я - та енергія, що захолола
в двоногій чудернацькій формі,
(до того ж ще й навчилась розмовляти,
бо втрачено порозуміння тиші)
спілкуюся з подібними собі
безпосередньо завдяки омані,
поклавши всю надію на зворотність
обов'язкових посмішок нещирих
та завірянь-запевнень у повазі
однЕ однОму, позаяк від них
частково випаровуюсь у всесвіт.
І розгоряються тоді сонцЯ ясніше
вогнями ненароджених думок,
щоб з часом досягнути егоїзму
закоханих у себе чорних дір.
Але ти можеш запропонувати
пройтися по-над берегом Дніпра
Черкаським парком "50-ти річчя"
де органічно: звуки, запах, тіні,
де ми руками замикаєм простір.
Нема нічого - тільки твої очі,
а в них - волога молода весна
і я, - ще той, не знаючий вагань,
звичайний хлопець -
посланець квазарів.
Посланець квазарiв
© Copyright: Олег Омелянчук, 2011
Свидетельство о публикации №111032901883
Свидетельство о публикации №111032901883
Рецензии
На это произведение написано 9 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.