Крізь темногілля зорі дивляться у вічі...
Я знову з Рейчел, і води не пити двічі
Тієї самої... Але не в тому річ...
Навколо - зоряна серпнева тепла ніч,
І ніжний спокій... І - незабуття...
І зорі дивляться у вічі крізь віття...
...І істина пронизує мій сум:
Кохання - вічне, і нема розлук...
Мій любий Рейчел, мій коханий друг,
Товариш щирий і володар дум!
Метеликом, що заблукав вночі,
Я до ТебЕ прилинула - шукать
Води-водиці, ...що чомусь мовчить,
Немов не має, що мені сказать...
...І плачуть зорі у німий ручай...
...Глибокий спокій - приспаний відчай...
Я знову з Рейчел
© Copyright: Наталка Змиивна, 2011
Свидетельство о публикации №111032910349
Свидетельство о публикации №111032910349
Рецензии