Я побачив тебе, и неспокiй...

Я побачив тебе, і неспокій
Поселився у серці мойому.
Ти така, як весна,  синьоока,
А в очах твоїх сонячний промінь

Я спитав тебе, диво іскристе,
Чародійнице, хто ти і звідки?
Ти устигла мені відповісти,
Та забрав твою відповідь вітер.

І відтоді у серці лунає,
Аж іде голова моя кругом:
«Я веснянка з зеленого гаю,
А весна – моя юна подруга»…


Рецензии
Здається, краще було б замінити слово "мойому" на "моєму", в іншому все добре. Сподобалось, з повагою....

Ален Мак   29.03.2011 21:33     Заявить о нарушении
У нас кажуть "мому", тобто тут нейтральний варіант. Це ні в якому разі не русизм, та й сами русизми у тому випадку якщо вони не прийшли до нас протягом останнього століття у зв язку з НТР та більшовизацією суспільства, насправді є архаїчними українізмами.Адже російська в минулому - це один з північно-східних діалектів української. Ті люди колись у неосяжну давнину взагалі не мали своєї мови, - чи забули її - скажімо як булгари на Балканах стали словянами, а на Волзі - тюрками.

З повагою, Іван Андрощук.

Иван Андрощук   30.03.2011 11:42   Заявить о нарушении