Я побачив тебе, и неспокiй...
Я побачив тебе, і неспокій
Поселився у серці мойому.
Ти така, як весна, синьоока,
А в очах твоїх сонячний промінь
Я спитав тебе, диво іскристе,
Чародійнице, хто ти і звідки?
Ти устигла мені відповісти,
Та забрав твою відповідь вітер.
І відтоді у серці лунає,
Аж іде голова моя кругом:
«Я веснянка з зеленого гаю,
А весна – моя юна подруга»…
© Copyright:
Иван Андрощук, 2011
Свидетельство о публикации №111032808403
Рецензии
Здається, краще було б замінити слово "мойому" на "моєму", в іншому все добре. Сподобалось, з повагою....
Ален Мак 29.03.2011 21:33
Заявить о нарушении
У нас кажуть "мому", тобто тут нейтральний варіант. Це ні в якому разі не русизм, та й сами русизми у тому випадку якщо вони не прийшли до нас протягом останнього століття у зв язку з НТР та більшовизацією суспільства, насправді є архаїчними українізмами.Адже російська в минулому - це один з північно-східних діалектів української. Ті люди колись у неосяжну давнину взагалі не мали своєї мови, - чи забули її - скажімо як булгари на Балканах стали словянами, а на Волзі - тюрками.
З повагою, Іван Андрощук.
Иван Андрощук 30.03.2011 11:42
Заявить о нарушении