***
Зустрічай мене там, де немає ні вітру, ні часу,
Де забуті дороги ведуть невідомо куди,
Де у чорному небі сузір'я опівночі гаснуть,
Так, немов на піску біля моря зникають сліди.
Зустрічай мене там, де повітря не збурюють крила,
Де похмурі нагір'я не знають, що значить весна,
Де останні вогні маяками вночі догоріли,
Там, де золото сонця дорожче за золото надр.
Там холодний туман обриває струну горизонту,
Ненароджений день нерозпущеним цвітом зів'яв.
Ми чужі на Землі. Ми з далекого чорного сонця.
Перед тим, як забути, назви мене справжнім ім'ям.
Зустрiчай мене там...
© Copyright: Иван Андрощук, 2011
Свидетельство о публикации №111032804379
Свидетельство о публикации №111032804379
Рецензии
