Я тебе кохаю
Днем і вночі - завжди!
Спокою не знаю.
Може, ти колись прийдеш
І до себе пригорнеш мене.
Я чекала цієї миті так давно
Та в глибині душі я знала,
Що ти прийдеш все-одно,
Що ти зможеш пригорнути моє тіло вперше.
І мабуть-таки почуєш калатання серця,
І мабуть-таки відчуєш пульс схвильований до болю.
А я буду так радіти - я врешті-решт з тобою!
Я купу сліз проллю через щастя величезне.
А, може, раптом, як завжди, воно навіки щезне,
Воно покине мою душу, повну горя й мук,
Але забути тебе мушу
І припинити серця стук...
Свидетельство о публикации №111032810549