Вона дивилась в очі, пристрасно й бжанно,
Дивилась так, немов останній день жила,
Дивилась пристрасно і довгожданно,
Дивилась так, немов хотілось їй грішить...
Той гріх в очах здавався пристрастю й бажанням,
Здавався солодом і пристрастю віків,
Показував він цноту й біле плаття,
Показував він те чого ти довго так хотів...
І ось вона лежить на простирадлі,
Шалено збуджена і просто мовчазна,
Красива, юна, і ніким ще неторканна,
Вона бажала, щоб злились ваші тіла...
Корсетна стрічка, плаття на підлозі,
Їй добре і недобре водночас,
Вона кохає і кохається в любові,
Але не знає чи її то доля...
Вона...
© Copyright: Марина Тимченко, 2011
Свидетельство о публикации №111032709345
Свидетельство о публикации №111032709345
Рецензии