Коли до серця стука весна...

Коли до серця стукає весна
Здоровий глузд – у повені в облозі –
Запруди шалу витримать не в змозі –
Бруньки думок на друзки розтина.

Полохкає збентежена струна.
В оманливім свавільнім передгроззі,
П’яніє вітер на глухій дорозі.
Скрисає крига – звабна й голосна.

Крилатим – зачерпнути буревій,
Безсилля часу і відгомін мрій,
І музику, що лагідно зітхає.

Зневолить спокій найсолодший щем,
Та спрагле серце сповниться дощем,
Лиш корогви весна порозкриває.


Рецензии
Надя, дуже проникливо і гарно пишите вірші. Наснаги та всього найкращого Вам у житті. З повагою,

Николай Бескровный   29.10.2014 15:06     Заявить о нарушении
Дякую!
І Вам усіляких гараздів!

Надя Чорноморець   31.10.2014 20:03   Заявить о нарушении
На это произведение написано 13 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.