Скифская баба перевод с украинского

СКІФСЬКА БАБА (Ліна Костенко http://pysar.tripod.com/Kostenko/)

Ти, скіфська баба, кам’яна незграба,
стоїш в степах… Курай і бугила…
Яка ж ти баба, ну яка ж ти баба?!
За сто віків дитя не привела!
Були б у нього кремінь-ноженята,
ото вже б гупотіло по ланах!
Чого смієшся? Космос нежонатий,
а ти стоїш одна у полинах.
Невже ж таки ніхто не женихався?
А висить же в музеях твій портрет.
Тобі козацький череп усміхався,
Та це — минуле. Ти дивись вперед.
Ти звикла — коні, гаківниці, стріли,
Зрадецькі хани з профілем шулік…
Ти це забудь. Усе це застаріле.
Поглянь навколо. Це — двадцятий вік.
А ти стоїш. Звітріли коси й руки.
Скришились плечі,— може, скажеш, ні?
Були б у тебе кам’яні онуки.
Ти розумієш, бабо? Кам’яні!
Ото — літак, а не якась дараба.
Це все — прогрес. А ти стара як світ…

…Сміється баба, клята скіфська баба,
сміється, ухопившись за живіт.

СКИФСКАЯ БАБА (перевод П.Голубкова)

Скифская баба, каменна, нескладна,
Стоишь в степях ... Травою заросла ...
Что ж ты за баба, если, безоглядно,
За сто веков - дитя не родила!
Были бы кремень-ножки у дитяти,
Уже стоял бы топот на полях!
Чего смеешься? Космос неженатый,
А ты стоишь одна в тех полынях.
Неужто же никто не женихался?
В музеях же повсюду твой портрет.
Тебе казацкий череп улыбался,
Но это – в прошлом. Прошлого уж нет.
Ты так привыкла - кони, луки, стрелы,
Коварных ханов-коршунов набег...
Ты позабудь. Все это устарело.
Взгляни вокруг. Это - двадцатый век.
А ты стоишь. Обветрив косы, руки.
Облущив плечи, - может, скажешь, нет?
А были б нынче каменные внуки.
Ты слышишь, баба? Каменный букет!
То самолет, не плот там, в небе, вьется.
Стара, как мир ты. А прогресс – он вот!..

... Но  баба скифская, проклятая – смется,
Схватившись за свой каменный живот.