Заглядаю в бездоні небеснії очі,
Хочу вбачить провину – її там нема,
Ти не винен, хай що там говорять прохожі,
В тобі янгол живе – його бачу лиш я.
Ти літав над цим світом – звіриним і сірим,
Вільним птахом із пензлем яскравим в руках,
І талантом своїм благородним і щирим,
Веселковими фармами світ осяяв.
Ти був іншим, не як всі – за це і росплата,
Сльози крові текуть по щокам – не спинить,
Ти один серед них і не маючи злата,
Ти не маєш і права на те щоб творить.
Я з тобой навіки, я тебе не покину,
Я полину з тобою на край небуття,
Я тебе відроджу і за тебе загину,
Я лиш іскорка з зірки, де домівка твоя…
Покараний за талант...
© Copyright: Веста Вагнер, 2011
Свидетельство о публикации №111032710072
Свидетельство о публикации №111032710072
Рецензии