Закадрили Клавку на две лавки. укр. язык
Якось закадрив Степан,
Молодицю гарну Клавку,
Зводив в Чернігові у ресторан,
Й, цілував та пестив до ранку.
В Клавки саме гарний вік,
Щоб на чоловіків чеплятись,
А, вдома п"яниця чоловік-
Й ніде вдома розгулятись!
І замріявся наш Степан,
Що, впіймав собі жар-птицю,
Треба вести в свій "гарем"-
Цю, шикарну молодицю.
"Я запрошую до села,-
До моєї Клаво хати,
Я, тверезо Тобі обіця-
В нас буде,не життя, а свято".
Клаві шило на мило,
Якось не хочеться міняти,
А, ну коханий волоцюго,
Скажи що, можу з тебе взяти.
Гордо вимовив Степан,
Звернувшись до Клавки,
"Я,в селі заможний пан!-
В мене є, дві лавки."
Тут Клавуня й "поплила",
Й думає, що спіймала щастя,
Своє до розумцу взяла,-
Все,- в "бутіках",буду я вдягаться!
Чоловіку останню телеграму,
Щоб їз міста її більше не чекав,
Й мерщій до Степанової хати-
До торгівельних, ближче справ.
Та, як зайшли вдвох до господи,
Степан звернувсь до Клавки:
"Жорстко спати,зараз в моді-
Ось мої,дві лавки!"
Примітка:В Україні ЛАВКОЮ, називать також МАГАЗИН
Свидетельство о публикации №111032506123