Закадрили Клавку на две лавки. укр. язык

Закадрили Клавку на дві лавки.


Якось закадрив Степан,
Молодицю гарну Клавку,
Зводив в Чернігові у ресторан,
Й, цілував та пестив до ранку.

В Клавки саме гарний вік,
Щоб на чоловіків чеплятись,
А, вдома п"яниця чоловік-
Й ніде вдома розгулятись!

І замріявся наш Степан,
Що, впіймав собі жар-птицю,
Треба вести в свій "гарем"-
Цю, шикарну молодицю.

"Я запрошую до села,-
До моєї Клаво хати,
Я, тверезо Тобі обіця-
В нас буде,не життя, а свято".

Клаві шило на мило,
Якось не хочеться міняти,
А, ну коханий волоцюго,
Скажи що, можу з тебе взяти.

Гордо вимовив Степан,
Звернувшись до Клавки,
"Я,в селі заможний пан!-
В мене є, дві лавки."

Тут Клавуня й "поплила",
Й думає, що спіймала щастя,
Своє до розумцу взяла,-
Все,- в "бутіках",буду я вдягаться!

Чоловіку останню телеграму,
Щоб їз міста її більше не чекав,
Й мерщій до Степанової хати-
До торгівельних, ближче справ.

Та, як зайшли вдвох до господи,
Степан звернувсь до Клавки:
"Жорстко спати,зараз в моді-
Ось мої,дві лавки!"

Примітка:В Україні ЛАВКОЮ, називать також МАГАЗИН


Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.