Навіщо мрії розбивають
Мої дитячі і крихкі?
Невже вони на думці мають
Зламати крила ті малі?
Ні! Нізащо я не повірю,
Що дружба - фарс, любов - це гра.
Я знаю точно, що я мрію,
Та мрія - дуже дорога.
І тим дорожча вона буде,
Для мене тільки, чи для всіх,
Що довше нести її буду, -
У вас в душі народжується сміх...
Навіщо розбивають віру?
Адже вона сама, одна!
Люди, почуйте! Майте міру!
В чаші жорстокості немає дна...
Як ми живем? Чому живем?
Людині важко без опори.
І сили ми не додаєм
Ногам. Кінця не видно і дороги...
А я знайду в своїй душі
І силу, й віру, і опору -
І стануть всі такі малі,
Супроти мрії і любові.
2007р.
Навiщо мрii розбивають...
© Copyright: Христина Сыч, 2011
Свидетельство о публикации №111032409876
Свидетельство о публикации №111032409876
Рецензии