Зкидаючи з плечей весняний смуток
Духмяною красою я нап’юся
В зеленім зародку весни буду тонути
В квітастім морі розіллюся
В обіймах сонця плескає обличчя
Виписуючи красно на щоках
Промінчиками-пензлями – так звично
Мов фарбами в живісіньких руках
Вплітає трави-розкіш у густе волосся
Волошками рясними свіжий вітер
Коли б оце назавжди довелося
Залишити Весну на білім світі?
Весна
© Copyright: Екателильна Свириденко, 2011
Свидетельство о публикации №111032400938
Свидетельство о публикации №111032400938
Рецензии