Гори, гори, моя душа -
Ти спалахнула вже давно.
Вже догоряй і вирушай
У те нове німе кіно,
В якому всі кінці щасливі,
В якому хочеться лишитись...
Чому ж воно мені не миле?
Чому несила вже дивитись?
Мабуть тому, що це - неправда,
На те й кіно - бо неживе,
Бо там усе прекрасно завжди,
Воно для мене лиш німе...
В кіно ви не побачите того,
Що гложить серце моє,
І горя не почуєте мого,
Хоч як би я кричала в зорі.
А їм - не треба грати ролі,
На мене просто дивляться згори,
Не знаючи ні горя, ні печалі,
Гори, душа моя, гори!
20.05.08
Гори, гори, моя душа...
© Copyright: Христина Сыч, 2011
Свидетельство о публикации №111032410073
Свидетельство о публикации №111032410073
Рецензии