Юв1лей внуку

Павлуша! Тобі вже десять років,
І другий ти десяток розміняв.
І хочеться щоб завжди був хорошим,
Щоб дідусів,бабусь не забував.

Ти мій чудовий, милий внучок,
Адже ти перший у мене.
Для мене ти дар БОЖИЙ.
І не дарма в тебе святе імя Павло.

Ти часто лагідний буваєш,
І не стидаєшся бабусю в щічку цілувать.
Коли в руках у тебе щось смачненьке,
Стараєшся бабусю пригощать.

Свою сестричку Вірочку ти любиш,
Вона кусає тебе бє.
Дарма, ти їй усе прощаєщ,
Цілуєш, обнімаєш.

Непосидючий, ти вертлявий,
Говорять всі учителі
Із папою у гаражі,ти любиш працювати,
І вхе давно навчився ти машину керувати.

Шутити вмієш як дорослий,
І гумору тобі не позичать.
Коли потрібно за зубами,
Вмієш ти язик держать.

Ти казки слухати охочий,
І просиш ти бабусю, розкажи
Під бабині казки ти любиш засипати,
До ранку солодко поспати.

Які блакитні в тебе оченята,
Коли розповідаєш щось мені.
І про футбол і про дівчаток
Про школу, вчительку,і про батьків.

У школі ти завжди вірші читаєш,
І не погана дикція в тебе.
А можеш станеш ти артистом?
Чи професійним футболістом?
Лиш постаратись треба, захотіть.

І прошу БОГА,щоб ти ріс здоровим і щасливим,
Твої мрії щоб збувалися завжди
Щоб з гордістю пишалися тобою ми,
Твої батьки.