***
Ми поставили храм. Піднеслися величні стіни
Над вершинами гір, над країнами і світами.
! не названо Сонця, та з нами його проміння,
І не згадано Слова, та мудрість його – між нами.
Ми поставили храм аж над хмар біло пінний легіт,
До золочених бань не сягають орли з вітрами.
Ми укладені в стіни маленькі брусочки цегли,
Тільки кожна цеглинка себе відчуває Храмом
Ми поставили храм. Пiднеслися величнi стiни...
© Copyright: Иван Андрощук, 2011
Свидетельство о публикации №111032303400
Свидетельство о публикации №111032303400
Рецензии
Зачарована Вашою поезією.
Її не можна начитатися, як не можна напитися джерельної води
під час спраги.
...і це саме те, що є справді - ПОЕЗІЄЮ.
мій уклін,
Брия-Натали 04.07.2011 00:10 • Заявить о нарушении
Її не можна начитатися, як не можна напитися джерельної води
під час спраги.
...і це саме те, що є справді - ПОЕЗІЄЮ.
мій уклін,
Брия-Натали 04.07.2011 00:10 • Заявить о нарушении