Злиднi
Закрийте двері, не пустіть до хати.
Не слухайте їх, що б там не було.
Що б не хотіли вам вони сказати.
Попросять їстоньки вони й перепочить,
Та лиш як тільки сили наберуться,
Все, що ви маєте, зажочуть захопить,
А потім ще й на спину заберуться.
Не виженете їх - вони не йдуть,
Лише сидять і в вічі вам сміються
Із вас самих, що ви дурні були
Й не думали, що злидні приживуться.
Тепер вони – пани, а ви – слуга,
Який працює, а вони з’їдають.
А з часом в гості зазирне нудьга –
Тож бідні люди так і пропадають.
Ви не жалійте злиднів за вікном,
Гоніть від себе грязною мітлою,
Гоніть – це не закінчиться добром,
Бо заберуть вони і вас з собою.
Свидетельство о публикации №111032310329