Мр ям з неба - до т ла

Знову вона наречена,
    Посмішка грає вустами...
Повість моя нескінчена
    Десь загубилась морями...

Щастя її на одвірках
    Близько вночі заскрипіло,
Хоч у душі було гірко
    Радістю серце зігріло...

Серце багаттям палає
    Птахом у небо злетіло,
Зірка душі розквітає
    Так вона ж бо воліла...

Доля, моя мила доля, 
    Руки до неба злетіли...
Коси - пшениці покоси...
    Мріям із неба - до тіла!


Рецензии