Мр ям з неба - до т ла
Посмішка грає вустами...
Повість моя нескінчена
Десь загубилась морями...
Щастя її на одвірках
Близько вночі заскрипіло,
Хоч у душі було гірко
Радістю серце зігріло...
Серце багаттям палає
Птахом у небо злетіло,
Зірка душі розквітає
Так вона ж бо воліла...
Доля, моя мила доля,
Руки до неба злетіли...
Коси - пшениці покоси...
Мріям із неба - до тіла!
Свидетельство о публикации №111032310027