Швидко по стінам стікає життя,
я помираю від туги,
мамочка,мама навколо брехня,
від цього спускаються руки.
мама забери мене в небо,
я хочу відчути потребу,
покажи небеса,
де ти моє щастя блукаєш у снах.
Хмільні думки заберуть душу в небо,
я вже до тебе іду,
мамочка мила,а де б я не була,
всюди тебе я знайду.
мама,я одна в цьому світі,
я залишилась на самоті,
люди не розуміють,
вони не втрачали вони вже не ті.
мама ти бачиш,я вже біля тебе,
м"яко іду в небесах,
віриш,це щастя в якому потребу,
я відчуваю щодня.
мама,я з тобою на віки,
я люблю тебе все,і це край,
розіллються всі ріки,
щоб в мене не було дороги назад...
присята Ольз1
© Copyright: Наташа Добрыднева, 2011
Свидетельство о публикации №111032208766
Свидетельство о публикации №111032208766
Рецензии