Храм

Будую Храма з міцніших літер,
нехай не кам'яний, та не гірш.
Ні землетрус, ні шалений вітер
не розхитають кремезний вірш.
Слова підігнані мов цеглини
в доладні, вправні, рівні рядки.
По них де-інде блищать перлини,
та лиш ховають вони дірки.
Й з даху лунає тріль солов'їна,
але ж на банях живуть круки...

Стають поезії щільним муром;
скрізь візерунки; а щоб мій храм
ніколи не виглядав похмурим,
яскравих жартів до фарб додам!
Не богові присвятив свій храм я --
а музам іншим, і музи ті:
Натхнення, Щирість, іще Кохання,--
єдині справжні лише святі.
Тут мої мрії, мої вагання,
у шати вставлені золоті.


Рецензии
Людська душа- це Храм, в якому живе (чи не живе) Всевишній. І Він дарує нам натхнення, і щирість, і кохання, і змогу висловити ці почуття на папері і поділитись з читачами...
Сергію, успіхів Вам, всіляких гараздів!!! Божих благословінь!

Татьяна Каминская   05.07.2012 15:34     Заявить о нарушении
Вже навіть і забув, коли востаннє писав на папері ;-) І, доречі, я людина абсолютно невіруюча у богів та інших примар...

Дякую за гарні побажання! Вам теж хочу побажати натхнення, оптимізму, веселого настрою та щирого кохання!

Серез   05.07.2012 16:15   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.