Людина в снігах
Холодне безмов'я. Жорстокість поблідлої сині.
Закована в холод, утома вже ноги звела,
А очі молилися сонцю, благали спасіння,
І, вже підсвідомо, людина ще все-таки йшла.
Спинилося серце. Та серця не слухались ноги
Й вели уперед, мов писали страшний епілог
І мертвий ішов. Крізь ніщо невідомо до чого
Вело його Сонце – могутній оранжевий бог.
А потім – упав він, неначе підрубаний стовбур,
Поник над ним вітер, заплакав, схиливши чоло.
А сонце на заході вже запікалося кров'ю, -
Воно ще не вмерло. Та богом уже не було.
Людина в снiгах
© Copyright: Иван Андрощук, 2011
Свидетельство о публикации №111032207291
Свидетельство о публикации №111032207291
Рецензии
Вкотре чита-перечитую Ваші твори, Іване, і щоразу радію, що є в Україні такий цікавий письменник. Радий знайомству з Вами.
В'ячеслав Романовський, Харків.
Вячеслав Романовський 29.08.2011 09:31 • Заявить о нарушении
В'ячеслав Романовський, Харків.
Вячеслав Романовський 29.08.2011 09:31 • Заявить о нарушении
Спасибі, В"ячеславе. Даруйте, що забарився з відповіддю - був, як то кажуть, поза зоною.
З повагою,
Іван Андрощук, село Михнів.
Иван Андрощук 15.09.2011 19:44 Заявить о нарушении
З повагою,
Іван Андрощук, село Михнів.
Иван Андрощук 15.09.2011 19:44 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
