Дрiбницi буднiв

Дрiбницi буднiв - то є справжнi крицi,
Несподiвання - то життєва суть,
Напившись iз цiлющої криницi,
Я розумiю все так має буть.

Не раз уже я вiдповiдь шукала,
Не раз уже губилася в життi.
Спiткалась, падала, але ж бо знов вставала!
Дрiбницi - то миттєвостi cвятi.

Та я живу i впевнена у тому,
Що розумом вже дiйсно досягла,
I щастя вiдчуваючи у втомi,
Вбачаю радicть, хоч кругом iмла.

I так багато встигнути ще треба,
Бо ж не вiдношусь до земних невдах,
Я не iсную у дрiбних потребах,
В життi - людина, а у мрiях - птах.

                Жовтень 1996


Рецензии