Доле,моя доле,доле України!
Чом така ти тяжка,
Не даєш спочину.
Чом не радуєш врожаєм,
Де це ти блукаєш?
Чом із сонцем ти не зайдеш,
Чом не привітаєш?
Де твоя щаслива вдача?
Де лани широкі?
Де дитя,що вже не плаче?
Де Дніпро глибокий?
Вмерло,всохло,не вернеться
Вже назад ніколи...
Люди кажуть,що все буде,
Хай собі говорять!
Я не чую іх,дурні-бо
Стали всі на світі!
Як послухаєш - почуєш -
Все руйнує вітер!
Не брешіть ви перед Богом,
Бо Він як почує -
Станете перед порогом -
Громом обдарує!
Кажіть правду,любі мої
Правда - чисте море!
А ті хай і брехунами
Будуть.Хай говорять...!
Тарасу Шевченку
© Copyright: Кристен Маллер, 2011
Свидетельство о публикации №111032107426
Свидетельство о публикации №111032107426
Рецензии
Ладно написано, Кристино, і за формою, і за змістом схоже на самого Тараса Григоровича.
Владислав Антипов 24.03.2012 16:58 • Заявить о нарушении
Владислав Антипов 24.03.2012 16:58 • Заявить о нарушении
перед написанием этого стиха
я прочитала том Шевченка,вдохновило)
Кристен Маллер 24.03.2012 19:11 Заявить о нарушении
я прочитала том Шевченка,вдохновило)
Кристен Маллер 24.03.2012 19:11 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.