Я рук твоїх не забуваю ніжний дотик.
Всі поцілунки в щічку перед сном.
І до сих пір, звучать у спогадах ті кроки,
Коли прощались поглядом в метро.
Твоїх очей сльоза в долоні залишилась,
Уста змарніли від турбот за сина,
Обняти ніжно, й опинитись знову вдома.
Та чужина для мене серцю мила.
Думками, мріями з тобою поруч,
І губи вже готові говорити вдячність.
Так жаль, що чужина «тебе» натомість.
Бо інколи зі слізними очима прячусь.
На чужин
© Copyright: Юджен Лович, 2011
Свидетельство о публикации №111032105487
Свидетельство о публикации №111032105487
Рецензии