Спов дь

 Ніч!  Блаженна ніч!  Тебе чекаю
Тебе одну, бо ж ти моя душа
Тобі своє я серце виливаю.
Тобі відкритись думка поспіша.
З тобою, подруго, ніколи не сумую
І говорю відверто все, що ще болить
Тебе я жду і, мов хижак, чатую
Ту жадану розмови нашу мить…

Я розкажу тобі про всі свої незгоди
Я розповім тобі про все своє життя,
Про всі кохання. Сльози і пригоди,
Розказуватиму аж до забуття.
Я розкажу, яка я божевільна
Моє життя нестримний і бурхливий водоспад,
Але при тому я щаслива й вільна,
Я йду вперед, не обертаючись назад.
Я розкажу, яка я ненавмисна
І невгамовна, незупинна і стрімка,
Але весела й інколи корисна
І з настроєм проблем не виника.
Я розкажу про те, яка я тепла й ніжна
І ззовні, мов граніт, а у душі слабка.
Але усе ж життя, то штука дивовижна
І у пітьмі завжди протягнеться рука.
Відверто розкажу про те, що мені любо,
Що є для мене сенс і ціль мого шляху.
Про те буває як неякісно і грубо,
І романтично як з зірками на даху.
Я розкажу про біль, неспинний і гарячій.
Що крає наче ніж і я його боюсь,
І розкажу про те, чому в сльозах невдячних
Я виживу, воскресну і більше не спинюсь.
Я розкажу про тих, що гріють мої очі
І у тяжку хвилину підтримують мене,
Про тих хто вабить мрії незаймані, дівочі
Про тих, з якими поряд, погане все мине.
Я розкажу про світ кохання і надії
Який у моїм серці, мов вогник, мерехтить
Про світ без нарікань, лиш він достойний мрії,
Лиш він навчає жити, хранити і любить.

 О, ніч, жадана ніч!
Чарівна. Загадкова.
Ти мій прекрасний друг, що слухає й мовчить.
На сповідь я іду до тебе знову й знову
Розказувать про все, бо так цікаво жить.