Чому це так?

Чому це так? Питання це буденне,
Затьмарить розум маревом чуттiв.
Чому життя моє було стражденне?
Вчасно мене нiхто не зрозумiв?

У потімках душа моя літала,
Шукаючи себе, якою справді є.
Я Бога про спасіння лиш благала,
Про звільнення того,що кров снує.

Втомилася вiд холоду i спраги,
Просила свiтла у життi й тепла.
Втомилась вiд постiйної зневаги
Душi своєї в осередку зла.

I мiзер накопичений роками,
Був у вулкан вогненний перерic.
Шукала я пораду мiж зiрками...
Ховаючи в душi джерела слiз.

Лише у Господа
              знайшла я те промiння,
Що осяває шлях мiй iз пiтьми,
І вже бурлить снага в моїм корiннi,
Я вiдчуваю вже кiнець зими!


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.