…Я збираюсь в ресторан -
Вражу всіх, мов Сен Лоран,
Бо зі мною піде Валя,
Дівка модна, як Каваллі.
Візьму свитку в баби Ганни,
Схожу на піджак Габбани,
Хоч в ній дірка у кармані,
Зате лейбл – під Армані.
Буде ж гулька - не буденна,
А мов показ у Кардена.
І тому поганий тон
Бути гірше, ніж Віттон.
Тож напну штани моднячі,
Дуже схожі на Версаче,
І сорочку із ряднини,
Хай всі думають – Франттіні.
Галстук вив’яжу з базару,
А скажу, що це Феррарі,
І на ноги щонайлуччі
Кеди взую я «під Гуччі».
Для завершення на морду
Бризну схоже щось на Форда,
А на руку, щоб везло,
Вдіну копію Хублот.
Почуваюсь – наче туз,
Я крутіший, ніж Том Круз.
І тепер до ресторану
Як мужик іду – зарані.
Валя – там вже! Що за диво –
Обійма когось мрійливо!
Хто суперник?! Глип, це ж… я!!!
З нею – копія моя!!!
От пірати, хлопці вдалі!
Вже й людей скопіювали…
2011
Гульки
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111032009750
Свидетельство о публикации №111032009750
Рецензии